Смерть 2-річного малюка в кабінеті стоматолога: чому суд у Маріуполі виправдав лікаря

Олежика, який боявся лікарів, в стоматологічній клініці ввели в медикаментозний сон

Батьки загиблої дитини Наталя та Костянтин Купріни розповіли «ФАКТАМ», що для їхнього сина лікування зубів було справжньою проблемою — хлопчик панічно боявся лікарів. А в клініці, куди вони в підсумку відвели дитину, розповідали про інноваційні методики лікування, та й відгуки про цю медустанову в соцмережах були хороші.

— Після першого походу до стоматолога Олежка від страху навіть перестав розмовляти, — розповіла «ФАКТАМ» мама хлопчика Наталя. — А лікувати зуби потрібно було. Після того як синочок впав, у нього відколовся один зуб. І під час лікування йому якимось чином сточили відразу кілька зубів під самі ясна. Залишилися крихітні корчі, які почали руйнуватися. Пломби на таких зубах не тримаються, тому нам сказали, що потрібно ставити маленькі дитячі коронки. Щоб стоматолог зміг це зробити, дитина повинна спокійно сидіти в стоматологічному кріслі кілька годин. Це було проблемою.

У клініці запропонували медикаментозний сон. Пояснили, що в нього вводять діток, які дуже бояться процедур і не можуть всидіти на місці. Лікарі запевняли, що це абсолютно безпечно. Мовляв, дитині вводять гіпоалергенний препарат, який надходить в кров дуже повільно і не завдає шкоди. «В стан сну вашого сина введуть протягом хвилини, — пояснили нам. — Вийде він з цього стану протягом 10−15 хвилин. Не хвилюйтеся!»

Вже пізніше я згадувала, як Олег не хотів туди йти… Ми з чоловіком не надали цьому значення. Син завжди боявся лікарів, а лікуватися треба було. Напередодні нам зателефонували з клініки та перенесли час прийому на дві години. Може, це був знак, що не потрібно нікуди йти?

У той момент, коли дитину вводили в медикаментозний сон, Наталі дозволили постояти поруч, щоб хлопчик не боявся.

— Синові ввели препарат, і буквально через 15 секунд він міцно заснув, — згадує Наталя. — Потім лікарі почали процедури, а ми з чоловіком залишилися чекати в коридорі. Побачивши, що син нормально відреагував на препарати, які йому ввели, я вже практично не хвилювалася. Вирішила, що стоматологи знають, що роблять. Їх було п'ятеро: лікарі, анестезіолог, асистентка. Час від часу хтось із них виходив з кабінету за якимись інструментами. Все начебто йшло нормально — до того часу, поки вони раптом не викликали швидку.

У якийсь момент серед лікарів почалася паніка. Я намагалася прорватися до сина, але мене не пускали. Ми побачили Олежика, тільки коли приїхала швидка і його вивезли в коридор. Синок був весь синій — як баклажан… Він був непритомний, не подавав ознак життя. Його одразу повезли в міську лікарню № 3. Домогтися від лікарів стоматологічної клініки якихось пояснень не вдалося. Разом з нами з лікарні вийшла анестезіолог. Не сказавши нам ані слова, вона сіла у свою машину й поїхала. Ми, звичайно ж, поїхали в лікарню разом з сином. Сподівалися, що його ще можна врятувати…

Хлопчика привезли в лікарню у стані клінічної смерті. Реанімаційні заходи не допомогли.

— Ми спочатку подумали, що справа у наркозі, — каже батько дитини Костянтин Купрін. — Але чому тоді у дитини синій колір обличчя? Відповідь на це запитання дав уже патологоанатом, який проводив розтин. Виявилося, задуха була викликана марлевим тампоном. Синові ввели препарати, він заснув, після чого лікарі почали його тампонувати, щоб слина не потрапила в бронхи. Це, як ми вже дізналися, звичайна процедура. Але тільки як п'ятеро медиків могли допустити, щоб тампон привів до задухи?!

Завідувачка клініки сказала, що марлевий тампон патологоанатому… привидівся

— У медичному свідоцтві написано, що причина смерті — «механічна асфіксія, що настала через закриття верхніх дихальних шляхів стороннім тілом (марлею та інтубаційною трубкою)», — продовжує Наталя. — При розтині виявили той самий тампон… Ми з чоловіком ледь усвідомлювали, що відбувається. Адже ще пару годин тому привели Олежика в клініку. Самі переконували його, що все пройде добре, що він і не помітить, як зубки стануть здоровими та красивими…

За словами Наталії, працівники стоматологічної клініки відразу почали заперечувати свою провину:

— Завідувачка заявила нам, що лікарі ні в чому не винні. Сказала, що марлевий тампон патологоанатому чи не привидівся і що в смерті Олежика, ймовірно, винні лікарі швидкої. А стоматолог і анестезіолог, мовляв, все робили правильно.

Про те, що не бачать своєї провини в події, лікарі говорили й журналістам. Лікарка-стоматолог Наталія Токарєва в коментарях місцевим ЗМІ заявляла, що марля в горлі дитини опинитися не могла:

— Для того, щоб вилікувати дитині зуби, батьки пройшли кілька стоматологічних поліклінік. В нашу клініку звернулися, знаючи, що ми практикуємо нові методи лікування в режимі медикаментозного сну. Хлопчика оглянули наші стоматологи, які мають великий досвід роботи з дітьми та відповідну спеціалізацію. Дитина була настільки активною, що лікарці було непросто провести огляд. Лікарка виявила шість зруйнованих зубів. Вони були на рівні ясен з оголеними нервами. Це страшний біль. І батьки розуміли, що дитині необхідна допомога, тому погодилися на медикаментозний сон. Дитячий анестезіолог — лікарка вищої категорії…

Інтубаційна трубка вводиться для того, щоб дитина дихала, а не для того, щоб її задушити! І марлевий тампон використовується для закриття горла. Внизу він ніяк не міг опинитися.

Підозру в неналежному виконанні професійних обов'язків, що спричинило смерть маленького пацієнта, в результаті пред'явили не стоматологу, а анестезіологу. Слідство дійшло висновку, що саме її неправильні дії призвели до летального результату. З обвинувального висновку випливає, що анестезіолог, ввівши хлопчика в наркоз, спочатку неуважно стежила за показниками апаратури, відволікалася на розмови мобільним телефоном, виходила з кабінету. Коли в якийсь момент стоматолог помітила, що дитина посиніла, і сказала про це анестезіологу, та почала реанімаційні заходи. Але, як випливає з обвинувального висновку, допустила помилки. Наприклад, використовувала для вентиляції легенів маленької дитини пристрій «мішок Амбу», призначений для дорослих. Але, найголовніше, не звільнила дихальні шляхи дитини від застряглого там шматка марлі. Відповідно, «такі реанімаційні заходи не можна вважати правильними», зазначено в обвинуваченні.

У своїх висновках сторона звинувачення посилалася в першу чергу на результати судмедекспертизи, яка була проведена в день смерті дитини та показала, що причиною того, що сталося, була «механічна асфіксія, що виникла в результаті закриття просвіту дихальних шляхів стороннім предметом».

Судмедексперт, який давав свідчення в суді, розповів, що просвіт інтубаційної трубки був перекритий марлею. Що, починаючи реанімаційні заходи, анестезіолог мала здійснити переінтубацію. Вона ж натомість почала прокручувати трубку, внаслідок чого марля сповзла в просвіт трахеї. «Дитина померла через те, що її було нічим дихати, — пояснив судмедексперт. — Якби доступ повітря був перекритий повністю, вона померла б одразу. Тут же мав місце дефіцит кисню, і все відбувалося поступово».

Слова судмедексперта підтвердив присутній на розтині слідчий. Він сказав, що особисто бачив ту саму марлю, яка призвела до задухи хлопчика: «Коли судмедексперт розрізав трахею, я побачив у місці, де закінчувалася інтубаційна трубка, шматок бинта».

Злощасний марлевий тампон та інтубаційну трубку працівники поліції вилучили як речовий доказ.

Експерти Головного бюро судмедекспертизи підтвердили первинні висновки — смерть внаслідок асфіксії

Але чому ж при наявності таких, здавалося б, очевидних доказів, Іллічівський райсуд Маріуполя Донецької області виправдав анестезіолога? За чотири роки, протягом яких тривало слідство, було проведено аж чотири експертизи. Перша показала, що причиною смерті малюка була асфіксія, що виникла через потрапляння до трахеї марлі. Другу експертизу проводило Дніпропетровське обласне бюро судмедекспертиз, і висновки вже були іншими — дніпропетровські експерти засумнівалися в тому, що була асфіксія, і написали, що причиною смерті дитини могла бути й «раптова серцева смерть на тлі перинатального ураження центральної нервової системи». Третю експертизу проводили в Києві, але тут експерти не зробили однозначних висновків, посилаючись на те, що фотоілюстрації їм надали неякісні, а трупні матеріали дали не в повному обсязі. Відзначили лише, що якщо дійсно у дитини були проблеми з центральною нервовою системою, то анестезіологу перед тим, як вводити малюка в наркоз, варто було проконсультуватися з дитячим педіатром, неврологом і кардіологом.

І нарешті четверта експертиза, яку проводило Головне бюро судмедекспертизи МОЗ України. Тут висновок експертів однозначний: смерть наступила внаслідок механічної асфіксії, а порушення в роботі центральної нервової системи дитини, як і інші, перенесені нею захворювання, не стосуються її смерті. Експертиза головного бюро МОЗ підтвердила, що через марлю, котра застрягла в горлі малюка, «реанімаційні заходи не можна вважати правильними».

Дві експертизи чітко та однозначно підтвердили асфіксію. Але одну з цих експертиз — першу — суд, як це не парадоксально, вирішив не брати до уваги. Причиною тому стали процесуальні формальності, на які вказав адвокат анестезіолога. Йдеться про те, що розтин тіла дитини, згідно з документами, почали проводити 22 липня о 15:10, при тому, що відомості про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли тільки о 16:18. А якщо експертизу почали проводити до внесення відомостей до ЄРДР — це формальне порушення Кримінально-процесуального кодексу.

Прокурор у відповідь на це заявив, що в системі ЄРДР стався технічний збій, мовляв, насправді дані були внесені о 12:00, але час відобразився некоректно. Суд пояснення прокурора до уваги не взяв. І вирішив не враховувати ані результати експертизи, ані вилучений з місця подій відеозапис — бо все це проводилося до внесення відомостей до ЄРДР. Не врахував суд і речові докази. Зокрема, інтубаційну трубку і ту саму марлю. І також через процесуальні формальності: обшук, як сказано у вироку, повинен був проводитися на підставі постанови суду. Його могли провести без постанови тільки «за невідкладних обставин», але раптову смерть дитини суд цією обставиною не вважає.

Процесуальні порушення, на які вказала сторона захисту, зіграли вирішальну роль. Всі основні докази провини анестезіолога суд вирішив не враховувати та постановив визнати анестезіолога невинною «у зв'язку з недоведеністю в її діях складу кримінального правопорушення».

— Сказати, що вирок нас шокував, — не сказати нічого, — коментуючи подію «ФАКТАМ», Наталя Купріна не приховує емоцій. — Ми навіть подумати не могли, що докази — судмедекспертиза, результати обшуку, відеозаписи — можуть бути просто не враховані через процесуальні помилки. Чому ці помилки були допущені, невідомо. Що це: технічний збій системи ЄРДР, неуважність слідчого або взагалі так було зроблено навмисно? Я вже нічому не здивуюся.

Висновки суду теж бентежать. Навіть якщо дійсно не враховувати все те, що було зроблено до внесення відомостей до ЄРДР, залишається експертиза Головного бюро МОЗ, яка підтвердила асфіксію. Але суд чомусь і ці висновки не вважає переконливими. Ситуація більш ніж дивна. Ми вже готуємо апеляційну скаргу. Олежика нам ніхто не поверне, але ми не дамо винним в його смерті уникнути відповідальності.

Про намір оскаржувати вирок заявляють і в прокуратурі.

— В основу виправдувального вироку суд поклав неприпустимість деяких доказів, які, на думку суду, були зібрані з порушенням вимог Кримінально-процесуального кодексу України, — сказав під час брифінгу керівник Донецької обласної прокуратури Євген Білоусов. — Апаратом прокуратури області після вивчення рішення суду разом з потерпілою стороною буде подана апеляційна скарга.

У стоматологічній клініці вирок поки не коментують. «ФАКТИ» стежитимуть за розвитком подій.

Читайте також: «Під час медичної процедури лікар випадково розірвав синові трахею і навіть цього не помітив»

Раніше «ФАКТИ» розповідали про перший в Україні вирок лікарю, визнаному винним у смерті немовляти. Трагедія сталася ще у 2015 році. Тоді був великий скандал через низку смертей новонароджених у пологових будинках Львова. Після загибелі п'ятого немовляти поспіль в одному і тому ж пологовому будинку, львів'яни навіть вийшли на масові акції протесту. В результаті один з лікарів отримав максимальний термін за статтею «Лікарська недбалість».

Фото c сайту 0629.com.ua

На фото в заголовку: За пів року до трагедії журналісти місцевого телебачення зняли сюжет про сім'ю Купріних (на фото — Наталя разом з сином)

4917

Читайте нас у Facebook