Перед тим, як вбити київську стилістку Катерину Положай, її чоловік писав їй листи з погрозами

Катерину Положай, у якої були порізані руки й обличчя, рано вранці в її ж салоні краси на вулиці Січових Стрільців знайшли клієнтка і співробітниця закладу. Першою до салону краси прийшла відвідувачка. Побачивши біля студії авто Положай, клієнтка вирішила, що стилістка вже на роботі. Але ролети на дверях були опущені. Не додзвонившись до Катерини, клієнтка дочекалася приїзду співробітниці салону, у якої були ключі. Вони зайшли в приміщення і знайшли тіло понівеченої жінки.

Катерина Положаї володіла салоном краси й була ексклюзивним дистриб'ютором Dior в Україні протягом багатьох років. Була головним візажистом конкурсів краси «Міс Україна», «Міс Київ», стилістом популярних жіночих журналів. Брала участь у різних світських заходах у столиці, виступала як член журі на конкурсах краси і як експерт у проєктах українських телеканалів, проводила тренінги й семінари. Катерині було 37 років. У неї залишилися син і донька.

Правоохоронці спочатку розглядали всі можливі версії, відпрацьовували коло знайомих загиблої. Колишній чоловік Катерини заявив, що в момент злочину перебував удома. Однак у ході слідства з'ясувалося, що чоловік збрехав. Колишнього чоловіка Катерини Положай, який прийшов до неї на роботу вранці 19 листопада, зняли камери відеоспостереження, встановлені на різних будівлях по дорозі до салону краси.

Друзі Катерини, з якими «ФАКТИ» говорили відразу після затримання підозрюваного, розповідали, що знали про проблеми в її родині. Коли вона була в шлюбі, неодноразово помічали, що її чоловік поводився дивно.

— Ще до їхнього розлучення було помітно, що чоловік сильно ревнує Катю, — розповідала «ФАКТАМ» подруга загиблої Катерина Кот. — Наприклад, коли вона тільки переїхала в студію на вулиці Січових Стрільців, він теж постійно там знаходився. Хотів весь час бути поруч, контролювати дружину… Справляв враження досить грубої людини. Іноді я заставала Катю в сльозах.

Ще один друг Катерини розповів «ФАКТАМ», що напередодні трагедії жінка шукала адвоката, який міг би її проконсультувати з питань розподілу майна:

— Ми з Катею говорили про це буквально за день до її вбивства. Вона була пригнічена, сумнівалася, чи є сенс розпочинати з колишнім чоловіком судову тяганину. Я сказав, що знаю хорошого адвоката, дав телефони. Але Катя не встигла зателефонувати… Оточуючим здавалося, що у Каті дуже щасливе та безтурботне життя — цікава робота, гроші, успіх. Але це не так. Ми познайомилися, коли у неї ще не було салону краси. Катя була стилістом, перукарем, хотіла домогтися більшого і дуже багато працювала. Часто говорила мені, що мріє відкрити власну студію. І з часом у неї це вийшло. Клієнтів ставало все більше, кар'єра стрімко розвивалася.

Катя не любила розповідати про свої проблеми, але зі мною іноді ділилася. Я знав, що у неї проблеми з чоловіком через фінансові питання і його специфічний характер. Чоловік Каті — мусульманин, на багато речей у нього свій погляд. Наприклад, він заборонив їй народжувати в лікарні. Коли лікарі сказали, що з такою комплекцією (Катя була маленькою і худенькою) бажано зробити кесарів розтин, чоловік заявив, що не дозволить лікарям торкатися до його дитини. В результаті Катя народжувала вдома. Пологи приймав чоловік, який не має медичної освіти. Слава Богу, тоді все пройшло добре.

Чоловік у всьому контролював дружину, читав sms-ки й листи, що їй приходили. Боявся, що вона буде зраджувати або піде від нього. Хоча, наскільки я знаю, Катя любила чоловіка, ніколи не давала приводу для ревнощів і багато з чим була готова миритися. Але потім гостро постало фінансове питання. Чоловік не працював, сидів удома, гроші в сім'ю приносила тільки Катя. «Я люблю свою справу, але не хочу працювати, як загнана коняка», — говорила вона. Між подружжям все частіше стали виникати конфлікти. На похоронах знайомі говорили, що чоловік навіть підіймав на Катю руку.

Одного разу Катерина сказала мені, що чоловік напав на неї і почав душити. Після того випадку Катя подала на розлучення. Їх розвели 11 листопада — за вісім днів до трагедії. Наскільки я знаю, чоловік не хотів з нею розлучатися. Коли вони ще були разом, він на своїй сторінці в «Фейсбуці» постійно писав, як сильно любить Катю, ніби хотів усіх у цьому переконати. До речі, навіть після розлучення, за словами Каті, він продовжував переглядати її електронну пошту.

«Катерина скаржилася на фізичне насильство з боку чоловіка»

У прокуратурі «ФАКТАМ» повідомили, що провина колишнього чоловіка Катерини Положай повністю доведена. А судове слідство тривало так довго через спроби обвинуваченого затягнути процес.

— У ході судового слідства змінювався склад суду, і обвинувачений скористався своїм правом і наполіг, щоб справа почала розглядатися заново, — розповіла «ФАКТАМ» прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Наталія Тимошенко. — З його боку було кілька спроб затягнути процес. Наприклад, у грудні 2017 року, коли судове слідство вже наближалося до завершення й обвинуваченого повинні були допитати, він заявив, що не готовий, і попросив перенести засідання. На наступному засіданні сказав, що не може давати свідчення через погане самопочуття. Потім несподівано відмовився від адвоката, а новому адвокату знадобився час на те, щоб ознайомитися зі справою. Відтоді він міняв адвокатів ще кілька разів — все це затягувало процес.

— Обвинувачений заперечував свою провину?

— У ході судового слідства — так. Під час допиту на суді заявив, що в момент вбивства перебував удома. Але камери відеоспостереження зафіксували, що у день вбивства вранці він був біля салону краси, який належав його колишній дружині. Він приїхав заздалегідь і чекав. Коли приїхала Катерина, пішов до салону. Під час слідчого експерименту обвинувачений у деталях описав і показав, як убив колишню дружину, провів за маршрутом свого руху. Сказав, що прийшов, щоб у черговий раз обговорити їхні стосунки, вона сказала йому щось різке, після чого він ударив її кулаком по голові. Жінка впала, колишній чоловік Катерини продовжував завдавати їй удари кулаками, а після й гострим предметом (ножицями або викруткою), душив. На тілі вбитої залишився відбиток взуття. Органами досудового розслідування знаряддя вбивства не було знайдене.

Суд також узяв до уваги матеріали, отримані під час негласних слідчих дій. З них випливає, що обвинувачений, перебуваючи в ізоляторі тимчасового тримання, детально описував свої дії в день вбивства, як і куди завдавав удари, як забрав мобільний потерпілої та зробив з нього дзвінки, яким саме маршрутом слідував до місця свого проживання. Крім того, говорив слідчому, що готовий все розповісти в обмін на більш м'яке звинувачення.

Допитані в судовому засіданні батьки убитої, її друзі й родичі повідомили, що неодноразово бачили у Катерини синці, вона скаржилася на фізичне насильство з боку чоловіка, говорила, що дуже його боїться.

Коли ж Катерина, зрештою, не витримала і разом з дітьми переїхала до батьків, він намагався маніпулювати — надсилав їй фотографії з порізаними венами, довідки про те, що у нього нібито четверта стадія раку. Писав їй листи з філософськими міркуваннями, а іноді й погрожував. Є навіть листування, де він писав: «Якщо ти не будеш зі мною, не будеш ні з ким». До речі, одразу після вбивства він вдавав із себе убитого горем чоловіка. Писав у поліцію скарги з претензіями, що він втратив рідну людину, а йому не повідомляють про результати слідства.

— Кажуть, що обвинувачений намагався створити собі алібі…

— Так. Відразу після вбивства він забрав телефон Катерини та, відійшовши на деяку відстань від місця злочину, зробив з її номера два дзвінки на свою SIM-карту, яку за кілька днів до цього встановив на свій планшет. До його планшету була підключена блютуз-гарнітура і встановлена функція автоматичної відповіді, тобто все виглядало так, ніби вони з Катериною вже після її вбивства розмовляли декілька секунд. При цьому мобільний телефон потерпілої знаходився недалеко від місця її роботи. Це було зроблено для того, щоб мати підтвердження свого перебування вдома в момент вбивства і відразу після нього. Це повинно було підтвердити, що Катерина в момент, коли на неї напали, нібито йому телефонувала. Ось тільки коли у нього запитали про зміст телефонних розмов з Катериною вранці в день вбивства, обвинувачений заявив: «Щось нерозбірливе, я нічого не зрозумів».

При цьому, позиціонуючи себе турботливим чоловіком і батьком (нехай і колишнім), тільки через 13 годин передзвонив на вже відключений телефон потерпілої. Також слідством встановлено, що, вставивши SIM-карту в планшет, він протягом декількох днів телефонував на неї з різних номерів (своїх же), перевіряючи, як спрацьовує автовідповідач. Всі дзвінки на цю SIM-карту поступали з однієї локації — адреси проживання обвинуваченого. Все це свідчить про те, що людина ретельно готувалася до скоєння злочину. Останній раз таким чином він перевірив роботу автовідповідача буквально за кілька годин до вбивства.

Після вбивства він двічі зателефонував з номера Катерини на свою SIM-карту, після чого викинув телефон колишньої дружини в урну неподалік від місця злочину і пішов у напрямку свого будинку. По дорозі зустрів їхню з Катериною спільну знайому, яка його впізнала. Ця жінка дала свідчення під присягою в судовому засіданні і підтвердила, що одразу після вбивства обвинувачений був помічений нею недалеко від салону краси, що повністю збігається з відео камер спостереження по маршруту його руху. Потім він пішов додому, переодягнувся, змінив SIM-карту в планшеті, викинув одяг, в якому скоїв злочин.

Тоді ж він несподівано покликав на каву сусіда, з яким раніше не мав спільних справ. Кава продавалася в продуктовому павільйоні поруч із будинком, де є камери відеоспостереження. Сусід сказав у судовому засіданні, що так і не зрозумів, чому обвинувачений несподівано запросив його на каву. Вочевидь, зроблено це навмисно — щоб уже о 10:40 ранку камери зафіксували його саме там, поруч з місцем проживання.

— Також слідством встановлено, що незадовго до вбивства обвинувачений вивчав судовий вирок, винесений чоловікові, який убив свою дружину і залишився безкарним, — продовжує Наталія Тимошенко. — Є й інші докази. Наприклад, вдома в обвинуваченого знайшли будівельну рукавичку, на якій була кров Катерини. Походження крові він пояснити не зміг. Експертиза мітохондріальної ДНК показала, що на одязі Катерини, в якому вона була в момент убивства, залишилося волосся, яке могло належати обвинуваченому.

Все це підтверджує, що дії обвинуваченого були навмисними, цілеспрямованими, їхнім мотивом були особисті неприязні стосунки на ґрунті матеріальної залежності від Катерини, а також ревнощів.

Як з'ясували «ФАКТИ», зараз двох дітей Катерини Положай виховують літні батьки вбитої жінки.

— Батько загиблої приходив практично на кожне судове засідання, і йому було нелегко, — каже Наталія Тимошенко. — Більш того, коли на одному із засідань суд пішов до нарадчої кімнати, обвинувачений висловлював образи на його адресу, намагаючись спровокувати на конфлікт.

Обвинувачений, до речі, в молодості займався боксом, тобто знав, як найбільш ефективно завдавати удари. На початку 90-х він був засуджений за участь у спробі групового зґвалтування неповнолітньої, жертва якого довго лікувалася у психіатра, а через декілька років наклала на себе руки. Ця обставина свідчить про те, що насильство стосовно слабших, а також бажання самоствердитися за рахунок жінок є рисою характеру обвинуваченого.

Хочеться окремо відзначити професійну роботу слідчих і оперативних співробітників, завдяки яким були встановлені всі ці докази. Суд підійшов до оцінки доказів виважено і об'єктивно і визнав їх належними.

Також суд задовольнив цивільні позови про стягнення з обвинуваченого компенсації — моральної шкоди в розмірі 5 мільйонів гривень на користь кожного з потерпілих (мова йде про двох дітей і батьків загиблої), а також про довічне утримання батьків Катерини (в розмірі прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про державний бюджет») і дітей до їхнього повноліття.

Колишній чоловік Катерини Положай буде оскаржувати довічний вирок. «ФАКТИ» продовжують стежити за розвитком подій.

Раніше «ФАКТИ» розповідали про криваву драму на ґрунті ревнощів, яка сталася нещодавно в Дніпровському районі Києва.